Так добре,коли виростають крила,
І хочеться летіли поміж хмар,
Щоб десь в середині душа співала,
Та відчував,що ти землі владар.
І вітер обмиває тіло в небі,
І ти відчуваєш весь свободи смак,
Де ти побачиш сонця хвилі,
Які покажуть тобі вірний шлях.
Але коли вже потемніють хмари
Здійметься шторм ,заплачуть небеса
Опустяться твої великі крила
Бо зрозумієш, що виграла пітьма.
Ти заплачеш,тихесенько заплачеш
І доторкнется капля до землі
Схиливши голову,а потім нагадаєш
Які ж були ті сонця промінці.
І розправляються крила величні,
І розтане пітьма в небесах
Заграють звуки закличні
Й ти забудеш,що таке страх
Ти не бійся у світі жити,
Щоб не стало на твоїм шляху
Пам'ятай,бо це треба пам'ятати:
Страх-породжує пітьму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695589
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2016
автор: Masha+