осінні вітри пропускають у твою кімнату дощі
лізуть під ковдру холодними, мертвими руками
і гудуть над вухом страшні і несправжні хрущі
осінь для тебе, насправді, минає роками
в твоєму нутрі неіснуюче дихає дитина
протягує руки у темряву і безгучно кричить
здається, ще вчора ти була така щаслива
сьогодні ж у тобі звучить лиш порожня мить
чомусь лікар каже, що все буде добре, дівчино
лиш перейди оцей страх до людей і до себе
та що він знає? у цьому житті ти навічно повія
хоч нікого давно не пускаєш так близько під себе.
осінні вітри тихо співають тобі про холодну вічність
погладжують шрами душі і зап'ясть наскрізно
шепочуть про твою дурну і чомусь забуту фригідність
і кажуть, що ніжність не вміє любити себе ніжно.
присвячено вересню, під час якого я просто забула як писати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695599
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.10.2016
автор: #tenderness