Немає правди в Заповітах?
Але ж це Божий Заповіт!
Господній лист для цього світу,
З небес Його святий привіт!
Коли сліпа душа блукає
У лабіринтах зла й пітьми,
То дух твій жадібно шукає
Із відти вихід ворітьми.
А це ж і є Господнє Слово
До заблукалої душі.
Як(?!) ще Йому вести розмову
Із тим, чия душа в парші?
Ще маєш бога десь другого?
Авжеж, то - цього світу князь.
Помацай краще – має роги…
І поклади на очі мазь,
Бо вже наразі час(!) прозріти
Від глухоти і сліпоти,
І вже, нарешті, зрозуміти,
Що проти Бога прешся ти.
Так само й Савл пер до Дамаску,
Супроти вірних християн,
Та Бог із нього скинув маску,
Щоб він побачив власний стан.
Коли противився Ісусу,
Гадав, що служить Богу тим –
Тому Господь сказати мусив:
«Ти, Савле, йдеш шляхом хитким!
Рожен для тебе надто гострий,
Навіщо гониш ти Мене? »…
Змінити напрям дуже просто,
Коли вся лють твоя мине.
А ще кидай безглузду звичку
Повчати Божих посланців:
Ти «Бога не вхопив за гичку*»!
Затям, Він – Бог, вкінці кінців!
14.10.2016
гичка* - зібране у «хвостик» волосся або борода. «Вхопити Бога за бороду» - керувати Богом, безкарно чинити безбожні вчинки, переслідувати або принижувати Його посланців.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695614
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.10.2016
автор: П.В.О.