Вечірнє море знов приспало день.
Чіпляються в пісок останні хвилі,
Здіймаються салютом пінно-білим,
З морських глибин напившись одкровень.
Груди п’янить солоний аромат,
Від себе ні на мить не відпускає,
Наче Колумб, Джеймс Кук чи Магеллан,
Нові світи в мені він відкриває.
Тіло уміло спокушає вітерець,
Грайливо бавиться з розбещеним волоссям,
Скоритися гульвісі довелося,
Піти з пройдисвітом гуляти навманець.
Місяць зірками гаптував наш шлях,
А він все дмухав, жартував без втоми,
Мов справжній кавалер довів до дому,
А сам приліг віршами на вустах.
Тетяна Купрій, 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695833
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2016
автор: Тетяна Купрій - Кримчук