Я зачекав би хоч сто літ,
Та час нікого не прощає,
Аби лиш знати, що в тобі,
Кохання зірка не згасає.
І я пішов би за тобою,
І розділив би щастя й гріх,
Якби дізнався що зі мною,
Твої думки і весь твій світ,
Я не боюсь тебе любити,
Для мене ти така одна,
Але боюсь роки згубити,
Якщо для тебе це лиш гра,
І як же знов не обпалитись,
І чи насправді ти є та,
З якою зможу я розбити
Останній табір для життя?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695873
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2016
автор: Дмитро Лісаєв