Чомусь мені згадалося дитинство,
І юність , і вже старшії роки ,
І ніжне те ласкаве материнство,
Що дарувала мама нам завжди.
Приспів:
Навіщо ти ,мамо , так рано
Покинула нас на Землі,
Мабуть , що опора погана
Ми були мамумусю тобі.
І знову бачу очі ті ласкаві ,
Засмучені і радісні в той час ,
Ті руки , що завжди були у справі
Й встигали приголубити ще нас.
Приспів:
За ночі недіспані , мамо ,
Велика спасибі тобі
За те , що будила нас рано ,
Коли ми були ще малі.
Приспів:
Ми за молитви також вдячні , мамо ,
Що вимолили долі усім нам.
І вас прошу завдячуйте так само ,
Своїм ще не померлим матерям.
Приспів:
Ми вірим , мамусю , що чуєш,
Подяки ці щирі усі
Й на небі за нами сумуєш,
За це також вдячні тобі.
Приспів:
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695907
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.10.2016
автор: Іван Мотрюк