У небі янголи літали
і мало неба всім було:
вони ще по землі ходили,
щоб там перемагати зло.
Хто з них бував невидний,
кого ти бачив кожний раз,
як відкривав зболені очі
тому, що відкривати час.
Через такую пелену-завісу
ти може бачив кожен раз,
вони були з тобою поряд,
уява крила намалює враз.
Янголи не усі літають,
ці твердо на землі стоять,
системи поруч направляють,
везуть на перев’язку враз.
Знов уві сні виходиш з бою
у білий цей привітний світ,
іди, милий, сюди: тут зможуть,
у нього повернуть тебе сюди.
Тобі пора уже на землю:
угору встигнеш через сотню літ,
бо біля тебе янгол ходить,
тебе поверне у цей світ!
21.10.2016.
Фотографія із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695912
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.10.2016
автор: Светлана Борщ