Вздовж берега багнюкою тече,
Пісок вовтузить в позолоті.
Нестримно вдаль кудись тече,
Згинаючи гілля у воду.
Зелене листя потопа.
Підштовхує мої човни
Пінистий замок з глибини.
Коли причалять вже вони?
Тече моя ріка,
Минає мілину.
Поміж луги безмежні
Й високую гору.
Несеться вдаль моя ріка,
У путь, у добру путь.
І діти, що побачили мого човна,
До берега свого притнуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695962
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.10.2016
автор: Нака Шер