Так добре,коли все добре починається
І настає біла лінія життя,
І здається сонце посміхається,
Коли чутно ніжні голоса.
Все так гарно,наче рай.
Ти думаєш,що це все небеса,
Але коли приходить щастю край,
Ти зрозумієш,що це була межа.
Межа житя,що перед смертю чиста.
Межа,що веде до темноти.
Межа,що здавалася мені барвиста,
Насправді була із пустоти.
Незнаю,чому сталось так.
Але ми люди,і завжди вірили всьому.
Тому ідучи по довгім шляху,
Думками малювали пустоту.
Не варто забувати правду,
А краще запам'ятати назавжди:
Ніколи не захоплюся межею,
А краще замалюй стіни пустоти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696027
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2016
автор: Masha+