Душа говорить я пишу

Доброго  дня  як  ваші  справи?  
Напевно  й  вже  забули  ви  мене  давно,  
А  я  чомусь  вас  досі  пам'ятаю,  
Приходити  ви  дуже  часто  у  мій  сон,  
Яким  останнім  часом  сильно  марив.  
Приходьте  цього  заборонити  вам  не  можу  ,  
Ключі  стоять  там  де  завжди,  
Тільки  одне  прохання  лиш  взуття  знімайте,  
Не  залишайте  у  моїй  душі  сліди  ,  
Зробити  чаю  вам  чи  може  кави?  
Давайте  стану  вашим  я  рабом,  
Все-рівно  вже  не  радує  світанок,  
Життя  зник  сенс  також  давно,  
Чого?  Я  й  сам  не  знаю  ,  
Як  правильно  для  вас  відповісти,  
Можливо  не  взаємність  у  коханні,  
І  ще  ці  прокляті  дощі,  
О  ні  не  йдіть  дослухайте,  
Тай  можете  дістати  вже  цей  ніж  ,  
Що  у  руках  давно  тримаєте  ,  
Чекали  ви  моменту  це  саме  він,  
Відкинь  весь  страх  і  підійди  ,  
Дай  ніж  мені  у  руки,  
Я  зроблю  послугу  для  вас  ,  
І  всуну  сам  його  собі  у  груди,  
Бо  навіть  зараз  не  хотілось  би  ,  
Щоби  про  вас  щось  говорили  люди.  
Але  скажіть  де  сильно  провинився  ?  
І  в  чому  взагалі  був  мій  порок?  
Те  що  кохав  по  справжньому  так  щиро,  
Чи  це  відплата  за  моє  добро?  
Чого  ви  не  мовчіть  куди  поділись  ваші  крики  ?  
Давайте  повністю  мене  уже  вб'ємо  всього,  
Ну  знайте  потерплю  ,  
Я  не  такий  слабкий  як  вам  здається  ,  
Та  і  по  правді  був  настільки  сильний  біль,  
Що  не  відчуваю  нові  свіжі  рани  ,  
Колись  для  мене  були  всім  ,  
А  зараз  проклинаю  зустріч  з  вами  ,  
І  думав  що  ви  ангел,  
Ну  ні  ви  відьма  демон  душогуб,  
Тому  давайте  мене  знищить  ,  
Я  розумію  знаю  хочете  цього,  
Ну  тільки  в  мене  є  одне  бажання  
Скуштуйте  мою  душу  попробуйте  на  смак  ,  
Відчули  присмак  так  це  є  кохання  ,  
Замотане  у  відчай  страх,  
Скажіть  як  вам  цей  смак  вбитого  життя?  
Знайти  одне  так  вас  кохав  ,  
І  сильно  вірив  що  ви  та  єдина  ,  
Так  жаль  ну  ви  хворіли,  
Байдужістю  своєю  інших  людей  морили  ,  
А  ліків  від  цього  не  було  і  нема  ,  
Тому  живіть  з  думками  тими,  
Що  я  єдиний  так  кохав  ,  
І  до  останнього  в  вас  вірив  ,  
Хоча  я  бачив  ніж  в  ваших  руках  ,  
Але  любив  клянуся  щиро  .

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2016
автор: moon_in_the_dark