Спадок

Мене  мати  народила,
В  хаті  сповивала,
Казочки  оповідала,
Щоб  я  все  на  світі  знала.

Ще  читала  мені  мама,
Кобзаря  щоденно,
Щоб  нашого  пророка
Знала  достеменно.

«Де  лани  широкополі,
І  Дніпро,  і  кручі…»
Маю  дякувати  предкам,
Що  реве  ревучий.

Як  тоді,  так  і  сьогодні
Віра  наша  не  хитнеться,
То  любові  дали  в  спадок,
Від  серця  до  серця.

Розірвали  ми  кайдани
Й  не  вдягнемо  знову!
Силу  маємо  у  спадок,
Наша  перемога!

Вороги  у  нас  повсюди,
Але  ж  ми  не  здались,
Маємо  зв’язок  могутній,
З  предками  з’єднались.

Уже  ріки  червоніють
Від  вражої  крові.
Нам  у  спадок,  від  козаків
Дісталася  воля.

Ми  нащадки  наших  предків!
Ми  –  є  українці!
Це  у  жилах  в  нас  тече,
У  кожній  клітинці.

Коли  спала  у  колисці,
Так  було  безпечно…
Спадок  предків  захищає  –  
Це  беззаперечно!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696119
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2016
автор: Лелітка