Мій час у мріях зупинився –
Ти розбуди його, кохана!
Я від очікувань втомився,
А Ти така холодна і жадана...
А серцю просто хочеться тепла,
Хоч трішечки взаємності Твоєї.
Як би на мить відчути Ти змогла
Прекрасні подихи душі моєї…
А за вікном вже осінь владарює,
Дощ дріботить, знущається негода.
Собі на зло нехай вона почує –
Де є любов, там тепла і погода!
Нехай намочить дощ моє волосся,
Вода обличчя вниз буде стікати.
Я не боюсь – нехай лютує осінь,
В коханні легко труднощі долати!
Життя холодним нам лише здається,
Немає холоду – відсутність то тепла.
Від серця серцю це тепло передається –
Щоби душа в любові розцвіла.
Чекаю я найменшої нагоди,
Щоб душі наші зустріч поєднала.
Нема в житті холодної погоди,
Якщо людина дійсно покохала…
© S.Nemo
22.10.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2016
автор: Finist