У ліву - кремінь, у праву - кресало.
Чи може сонце викрешу й собі?
Я з тих дощів, що радість знали
І з молитов віночок плів...
Прийшов до тебе, та не втямлю,
А ти проста, як яблуневий сон,
Така незмірена, незнана...
Хоч доторкнусь твоїх долонь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2016
автор: Радомір