В сумнім вікні осіннє сонце
Жбурляє промені тонкі,
Танцює тінь по підвіконню,
Радіють клени золоті
А у душі кричить безодня -
Чи то від дивної краси,
Чи то від того, що сьогодні
Ти шепотів мені - прости
І вкотре вже прощу спросоння
Та відпущу на всі вітри
І остаточно, безумовно,
Спалю вже спалені мости
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696183
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2016
автор: сонеччко