Горбатий про виправку марить від браку симетрій.
Двогорбому гріх нарікати на долю двогорбу.
На двох — три горби, але, як і раніше, — дві смерті.
Усупереч планам. Симетрії ж — на догоду.
Але й для горбатих могила не гумова, врешті.
(В бою за поставу струнку скільки їх полягло там!)
Брак місць на горби вимагає накласти арешти.
Принаймні, додасться роботи тепер поліглотам:
скоріш горбаням розіслати по світу листівки!
Вимога: щоб тільки "вальтами" до ями лягали!
І поки вказівками будуть вітри шелестіти,
Землі — покриватись вуграми могил нелегальних.
Законослухняні рвонуться горби розгинати.
Рівненько, впритул щоб, немов Трускавець і Дрогобич.
А нам то навіщо? — Без руханок і без гімнастик
взаємодоповниться пазл: одногорбий — двогорбим.
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696199
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.10.2016
автор: Олександр Обрій