А ви давно гуляли під дощем?
Не так, щоб до під'їзду від маршрутки
Тікати, вкрившись повністю плащем,
А так, щоби промокнути до нитки.
Щоби струмки стікали по щоках,
А волоски, на мокру павутину схожі,
Злиплися паклею на шиї і вухах
І в черевиках дзвінко хлюпали калюжі.
А ви не цілувались під дощем?
Не так, щоб три секунди, для годиться,
А так, щоб розчинитись вдвох ущент,
І лиш природи макіяж на її лицях.
А на твоїх - бажання позбирати
Зі щічок каплі теплими губами,
Бажання по калюжах танцювати,
З'єднавшись міцно мокрими тілами...
А вдома, загорнувшись в покривала теплі,
Обнявшись, грітись за горнятком чаю.
Ви так гуляли? Я поки ще ні.
Але усе життя цього бажаю ...
© Переклад: Зоряна Кіндратишин
Оригінал:
https://www.stihi.ru/2009/08/25/3543
Олег Алєксєєв
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696219
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 23.10.2016
автор: Зоряна Кіндратишин