Жде колись…

З  неба  сяють  зорі,
Як  думки  снують
У  роки  прозорі,
Що  з  дитинства  йдуть…

Аж  до  цього  віку
Славний  водограй
Так  несе  без  ліку
Води  в  дивний  край

Райдужні  веселі
Тих  бурхливих  літ,
Де  батьків  оселя,
Теплий  добрий  світ…

Вже  не  повернути
Все  життя  назад,
Серцем  лиш  відчути
Той  щасливий  шлях

Де  пташиний  вирій,
З  ним  -  чарівний  спів,
Злагода  у  мирі,
Та  казковість  снів

Де  жили  лелеки,
Цвів  у  долі  пил,
Жде  колись  далекий
Дім  та  небосхил…

Там  моя  родина,-
Символічний  крез,
Непізнана  днина
Вічності  небес…
22.10.2016р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696264
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 23.10.2016
автор: Єгорова Олена Михайлівна