А знаєте, мені колись казали,
Що світ багатий на дива.
Ви скажете мені, що знали,
Бо ці дива - це всі слова,
Які колись сказали діти.
Сказали ті, що вміють жити.
Вони завжди будують плани:
Як бути далі, як знайти
Те щось, що завжди ми шукали,
А потім знову забували.
Ми забували про життя,
В яке немає вороття.
Життя якому ми раділи,
Де завжди вірили й любили.
Ми забували про дороги,
Що в кожного вони свої.
Далекі нездійсненні мрії
Через які йдем до мети.
А діти – це наша надія!
Вони ще вірять у дива!
Тож хай здійсниться їхня мрія,
Хай мить відбудеться важлива,
Хай кожен день дарує свято,
Де усмішок і барв багато.
А знаєте, мені колись казали,
Що світ багатий на дива.
Тепер і я скажу, що знала,
Бо ти їх створюєш щодня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696297
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2016
автор: Тетяна Весна