У щирій молитві до неба звертаюсь,
солдата благаю мого захисти.
Мій Боже, на Тебе лише сподіваюсь,
не дай йому впасти, спаси і прости.
В тім пеклі де кров"ю окроплені рани,
де квітів нема на могилах синів.
Заковане щастя в неволі кайдани,
нам в спадок лишилось від наших дідів.
На чорнім хресті, життя розіп"яте.
Свобода закопана десь у лісах.
За тебе молюся мій рідний солдате,
й за душі загублені на небесах.
Розіб"єм кайдани, знайдемо свободу
і внукам залишимо спів солов'я.
Молюся мій Боже за долю народу,
щоб з пекла вернулась козацька земля !
Автор Лариса Мандзюк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696329
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 23.10.2016
автор: -