Я-малесенька жінка…
І хочу в твої долоні,
Щоб ти носив мене ніжно,
Тримав у теплім полоні.
Щоб ти ховав, коли зимно,
Коли надворі хурделиця…
Дивися…місточком нашим
Сніг біло-блакитний стелеться…
Щоб ти, коли вітер зимний
Усім залітає в очі…
Умів його відігнати…
Це зовсім не примхи жіночі.
Ну це вже й не так багато!
Чого ти смієшся, милий?
Чи вмієш ти просто кохати
І бути просто щасливим?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2016
автор: Наталія Ярема