Розфасовані порції штучного щастя
В дорогих і яскравих пакунках емоцій.
І людина, чомусь так трапляється часто, -
То всього порожнеча в блискучій обгортці.
Скільки було таких - вже й не порахувати.
Позолота назовні сяє короткочасно,
Тільки трохи зачепиш - хіба співчувати,
Бо порожня людина глибоко нещасна.
Та з тобою інакше - одразу й не скажеш,
Що у тобі такого, й не звернеш уваги.
Ніби жодного блиску, та щось зачіпає.
Щось незвичне, тому й викликає повагу.
Ніби з першого погляду - камінь як камінь,
Непримітний і сірий, такого не шкода,
Та заглянувши глибше, знайду цілий всесвіт,
Адже ти - мій улюблений камінь жеода.
*Жеода (з гр. - "землеподібний") - напівдорогоцінний камінь вулканічного походження, що виник внаслідок заповнення пустот в гірській породі мінеральною речовиною (кварцом, халцедоном, аметистом), яка відкладається від центру до периферії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696384
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2016
автор: Люба Василик