Щодень пишу вірші я не в нікуди,
А щоб засвідчить до землі любов,
Пишу, щоб їх читали добрі люди,
А цензором моїм хай стане Бог.
Любов ту п’ю із колосу пшениці,
Зі срібла-рос й дзвінкого джерела,
І з сивого Дніпра, й тої землиці,
Що кров’ю зрошена синівською була.
Я п’ю її і з пісні, весняної,
Яку дарують щедро солов’ї,
З густих лісів, що виросли стіною,
І з рушника із хлібом на столі.
У серце, в кожне, стежку відшукаю,
Щоб там новим росточком ізійти,
Щоб стати обороною для краю
І ворога гуртом перемогти.
23.07.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696413
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.10.2016
автор: Ганна Верес