У ліжку я як ураган,
Визиваю льогкає галавокруженія.
Дівки течуть там як вулкан,
Віддаючи всі соки аж до ізнєможенія.
Вони кричать так голосно і віртуозно,
Як Фіцджеральдовий Кліпспрінгер грав сівши за рояль.
Я їх довблю як у книжці Рулі перфоратор. Грозний
Бо блискавкою я заряджений, як Зевс - небесний Бог і цар.
Щасливиць що попали в моє ліжко
Накриє радості й вдоволення вуаль.
Хтось скаже про цей вірш, шо ета слішкам,
Я гордо відповім: "малчі, бікоз асьм єсьм і Бог і царь".
Ви смійтесь з моїх слів чи зліться,
А я за вас відчую лиш печаль.
Бо для жартиків нерозуміючих нема тут місця.
Для них у магазинах є втішаюча медаль.
Руслан Бокало - один із представників Львівської Творчедобувної Платформи ( ЛТП - https://vk.com/lvivtp )
Зображення: Франсіско Гоя "Колос, або паніка"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2016
автор: Коханий Даниїл