Двір постоялий, а не Рада:
Ведуть базар чоловіки,
В тіні їх козиряться баби,
Прижились тишком вояки.
І той, хто керував Майданом,
І побратими по борні
Статечно походжають залом, –
Гусей нагадують мені.
Крізь дух ганьби в славетній залі
Я повертаюсь в той Майдан,
Коли жінки брук розбирали
На виручку чоловікам.
І не від втоми, не від страху –
Від гідності за свій народ
Повстали люди за державу,
Бо кожний з них був патріот.
І голос рятівний Майдану,
І гімн величний та простий
Вмить здобули всесвітню славу,
Наш прапор став для всіх близьким.
Вдивляючись в присутніх в залі,
Впадаю в летаргійний сон:
Не видно там мужів держави
І знову чую дзвони: «БОМ!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696527
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.10.2016
автор: Г. Король