Дикою зграєю бродять вірші…

Дикою  зграєю  бродять    вірші…
Трояндам  в  моєму  саду,  
Ще  маряться  теплі  i    лiтнi  дощі,
А  я  вже  по  осені    йду.  

Подихом  вітру  спада  листопад,
А  я  все    чекаю  чогось.
Загублений  влітку  чарівний  смарагд  
В  туманах  знайти  не  вдалось.  

Смакує  терпке  червоне  вино.
В  долонях  ховаю  горіх.
На  скронях  срібло  біліє,  давно.  
I  вітер  зірвав  оберiг.

Той  що  на  дверях  так  довго  висів,
I  душу  мою  зігрівав.  
Та  ластівки  вже  вiдлетiли  всi.
Вінок  iз  волошок  зів’яв.  

А  хміль  до  калини  все  горнеться.  
Про  щось  їй  шепоче  всю  ніч.
Під  зоряним  небом  щось  коїться,  
Де  з  осінню  ми  віч  на  віч.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696632
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.10.2016
автор: Прядка