Покинуті діти. Загублені долі.
Із самого малку не знають любові.
Не знають турботи, не знають обіймів.
У них відібрали все "мами" жахливі.
Зродивши дитину- усе ж такі черстві.
Їх сердце не може у світі кохать.
Хто може кохати, не кине дитину.
Хто вміє кохати, той щастя придасть.
Вони ж відібрали щасливе дитинство,
Лиш сльози страждання зуміли надать.
А діти ночами так мріють про сім'ї.
Де теплі обійми зігріють серця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696700
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2016
автор: Марфа муф