Листок осінній опадає,
Летить в прощальний свій танець,
Останнім спалахом згорає
Літа кінець... Літа кінець...
Згорає день щоразу швидше,
Як , зрештою, і наші дні,
І птаха птах в дорогу кличе
На неба тлі , на неба тлі.
Візьми смичком тих кілька ноток,
Що жовтокосій личать так,-
Її відчула я на дотик...
Хай буде так... Хай буде так...
Не в силах ми ніщо змінити,
Все чередом своїм іде...
По - іншому не можна жити...
Осінь іде... Осінь іде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697106
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова