НІЧ УДВОХ

                                               Шепотіли  з  тобою  всю  ніч.
                               За  дверима  хтось  думав:  “О,  Боже!”
                               Не  було  в  нас  запалених  свіч
                               І  вогонь  не  палав  у  нас,  може.

                               Ми  з  тобою  по  черзі  удвох
                               Витягали  із  серця  скалки.
                               Ти  і  я,  і  між  нами  був  Бог,
                               Нам  давав  свою  милість  з  руки.

                               Не  кипіла  у  градусах  плоть
                               І  думки  не  були  на  межі,
                               Хоч  завмерли  у  нас  бризки  нот
                               Й  такі  погляди  рідно-чужі.

                               Шелестіли  сторінки  життя,
                               Із  двох  книг  виривалися  болі
                               І  принишкло  маленьке  дитя,
                               Не  розкритої  досі  любові.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697148
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2016
автор: Шостацька Людмила