[i](В ім’я і славу нашого небесного Отця)
[/i]
Любов… Тут можна і без слів…
Достатньо тільки погляду-зітхання,
Щоби теплом він душу обігрів –
Тоді відчуєш подих Ти кохання…
Але коли вас відстань розділяє,
Тоді писати прийнято листа.
Своє кохання в риму загортає
Не кожен – то задача непроста.
Приходить не до кожного натхнення,
Не кожному Господь його дає.
Душі своєї щире одкровення
Лиш обдарований красиво подає.
Той Божий дар потрібно цінувати,
В душі натхнення пильно берегти.
Як діаманти рими шліфувати,
Подяку Богу щиро принести…
Відомо всім – «Спочатку було слово…»
Потім Господь за словом тим творив.
В поезії слова звучать чудово –
Любові чудо Бог благословив.
В творінні слів поезія з’являється,
Талантом даним Ним горить душа.
Любов Його у риму загортається
Натхненням таїнства народження вірша…
© S.Nemo
28.10.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697273
Рубрика: Присвячення
дата надходження 28.10.2016
автор: Finist