Ти говорила що любиш,
Що раніше так не любила нікого.
Говорила: «Буду любити завжди!
Незалежно від часу чи навіть подій».
Я повірив, залишився з тобою.
Ти збрехала сказавши, що любиш!
Неначе повія, тягалась по місту.
Ніч. Місто. Ліхтарі. Дорога. Ти.
Та більш нічого. В серце мене не впустила.
А я повірив, словам, що люблю.
А я повірив, що була ти правдива,
Лиш збрехала, що любиш мене,
Що раніше так не любила нікого!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2016
автор: Попов Євгеній