Увірвалася осінь в вікно,
Так зрадливо насіяла смутку.
Крутить, крутить строкате кіно,
Запустила дощів самокрутку.
Скільки в ній вже того полину
І болота в коліно...й з косою?
Якже терпить вона цю війну?
(Причепилася куля осою).
Із молитви десь шиють броню
І заламують руки до Бога,
Хтось за друга зі сталі коню,
А в думках лиш одне: Перемога!
Сивочолий з безвусим – на ти,
Їх зрівняла лиха під лінійку,
Їм тягар цей обом ще нести...
Щоб здолати страшну лиходійку.
Скільки осені лляти ще сльози?
Скільки випаде “градів” з свинцем?
Віє духом ворожої прози
Від актриси з жорстоким лицем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697327
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 29.10.2016
автор: Шостацька Людмила