Соковита, русокоса –
Серед лісу, серед поля,
Стала гола, стала боса,
Незбагненна з вітром доля.
Ось така вона, ця осінь,
Западає міцно в душу,
Ще й гостинно гарно просить
В своє ложе, в свою мушлю.
І відмовитись не в змозі,
Зачарована в нестямі,
Наша пам'ять на узвозі
Мальовничими місцями.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2016
автор: Микола Поділля