У котре у моїй душі дощі
Наболені пролиті грози,
Судомить щем, осінній до схочу.
Вальсує мрія,як листок останній.
Узяти б в руки пензлик свій
І малювати,малювати,як на згадку!
Та я на жаль,нездара в ділі цім,
А лити сльози,просто профі,у серветку.
Ще стигне сум...замерзне!
Життя,як суміш втіх
Кінця з початку із любов"ю,
отруйна,як грішнА,всеблагая...
безкомпромісна тиша і спасіння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697438
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2016
автор: Плискас Нина