А я піду...
ти навіть не помітиш,
тихенько, навшпиньки і двері зачиню..
не хвилюйся,
турбувати я не буду більше.
Я зникну..
не побачиш мого ти сліду.
всі спогади про нас згаснуть, мов зорі
і посмішку мою забудеш навік,
і навіть той загадковий погляд,
який закохав тебе у мене колись...
Наші почуття вже не такі ,
як раніше..
чужими ми стали, мов вороги
мій голос тебе не зачаровує більше,
А клявся :"Я буду поруч завжи".
Тривожити тебе я вже не смію...
піду тихенько..
і двері зачиню.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2016
автор: дівчина з третього поверху