І лишаться двоє

За  стіною  буде  стіна,
За  мовчанням  буде  мовчання.
У  печалі  застигне  луна,
Наче  тінь  прощання.

Там,  де  спалено  всі  мости,
Бог  із  світла  і  із  лози
Нам  сплете  ліжко  й  стіл
І  над  ними  напише:

"Нате  вам,  діти,  -  спіте,
Нате  вам,  діти,  -  їжте.
Що  вас  так  зможе  укрити
Як  неосяжна  тиша?"

Маковим  чорним  зерням
В  тілі  розквітне  серце:
Вп'ється  руками  у  терня,
Втупиться  у  нестерпне,

Ляже  між  нами  як  смоква,
Скорене  й  незбагненне
І  усі  мови  замовкнуть.

А  потім  стемніє
І  лишаться  двоє...


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2016
автор: Sandra CurlyWurly