***
Мій відчай росте, коли бачу,
Як нищать турботу й мораль,
Як діти від голоду плачуть –
Суспільства гине скрижаль,
Як реальна бідність бідує,
А державу це не турбує.
***
Мовою батьків розмовляють діти.
Спілкуючись, навчай їх, мову розуміти.
Міркуй завжди, слідкуй, аби не шкодувать,
Почувши від малечі свої гіркі слова.
Передається мова завжди із уст в уста
Красива та розмовна, співуча, чарівна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697764
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.10.2016
автор: Натали Вадис