- Скажи мені, Барбосику, що це в тебе на носику?
Ти зранку їв сметанку?- кіт до Барбоса приставав.
А пес й хвилиночки не спав, він дім всю ніч охороняв...
Не залишав він ґанку. Не їв Барбос сметанку!
А до Барбоса приставав той, хто сметанку сам злизав.
Потім ходив, де спав Барбосик, і побілив Барбосу носик!
Барбос наш пильний... про це знав. Тому сказав котові:
- Гав! Обманювать, коте, не смій. Я стережу будинок свій.
А якщо друга хочеш мати, тримайся й ти своєї хати.
І знай, що чесно треба жити. Йди, котику, мишей ловити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697835
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 31.10.2016
автор: Надія Башинська