То дощ осінній з неба накрапає,
То дощ осінній з неба густо ллє...
Вернись до мене, сонечко, благаю,
Вернись до мене, сонечко моє.
Так було затишно удвох нам і спокійно,
Акацій китиці нам падали до ніг,
І ти була в моїх тоді обіймах,
Чому ? Чому тебе я не зберіг ?
З тобою втратив світу свого спокій
Про все забув, як в юності, колись...
Чому один у осені глибокій ?
Ми так в коханні гаряче клялись...
Зіграй "На біс" симфонію кохання,
З тобою завжди , вітре, я на "ти"...
Яке болюче в самоти страждання...
Вернись у осінь... або відпусти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова