Як сумно, пусто і бентежно,
лише приклеєні листки.
На цій землі, такій безмежній,
господарює залюбки
Ця осінь. Мудра господиня.
Картопля й морква вже в льохах,
голісінський горіх, і нині,
здається, журиться і птах.
І монотонність дощова
така противна і сірезна,
що в душу крапає, в слова,
а осінь... До плачу помпезна.
Виспівує і виграє,
набридлива і пречудесна.
Ця осінь ще у мене є,
й весна у серці ще воскресне!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698022
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.11.2016
автор: Валентина Голубівська