Чим уїлася вам Україна,
«героїчні» мої! Барани!
Що дає вам війна і руїна,
рядові собацюри війни?
Що у вас ми такого украли,
що і досі не йде на-гора
до ахметок у їхні підвали?
Може, ваше ординське, – [i]ура?[/i]
Може вами гордують повії
на чолі(і у поті чола)
окупації? Зеки-злодії,
що вам нація не додала?
І на кого напали, заброди,
захистили кого, упирі?
Що хорошого урки зі сходу
обіцяють моїй дітворі?
Що розумного у параної
коронованого орла?
України нема, як такої?
А яка у забої була?
України нема? Є укропи,
що її освятили ім'я.
У союзі немає Європи?
Але є ще єдина сім'я.
То немає у неї надії
засіяти душею, якщо
популярні осли чудасії
уявляють собою – ніщо.
То за що ви? За [i]мать твою-вашу[/i]
неотесану, чи – на парашу
доїдати її сухарі?
Ой ще є «батирі-бухарі»,
що охочі за море Сивашу,
[i]за кудикіни гори[/i] – у Рашу.
Їм у пекло уже на порі!
Та якщо остогиділо наше,
є ще копії – у конурі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698054
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.11.2016
автор: I.Teрен