Колись давно, як здохли динозаври,
Бо вимерзли посіви буряків,
Десь в Подніпров'ї вже гули литаври
Й гребли пилюку мАтні козаків.
Мойсей тоді ще лазив по Синаю,
Здобувши візитівку від Яхве,
Дрімав Сатир в оливковому гаю,
До смерті за… закохавши) все живе.
Атланти колупали в… вперто) пальцем,
Міркуючи, звідкіль там пластилін?
Ахейці «кинули» якраз троянців
На партію відстійних буратін.
А ми коптили з мамонтів ковбаси…
Наш Подніпровський м'ясокомбінат
На експорт гнав «Карпатськобронтозаврську»,
Коли ще навіть не булО Карпат
Ми – арії-украни-оратани!
І навіть Бог зажурено зітхнув –
У нас уже булИ підйомні крани,
А Він заледве світло підімкнув.
Хоч видохли отари динозаврів
(Це – заздрісник та скнара Саваоф),
Та й мамонти також мослисті тварі –
Ще з гірших вигрібали катастроф.
Це – лише вступ, пролог до оповідки
( Я ж все, як не в г… грядки), то – в комсомол) –
Прив'язка, час, координатна сітка…
І, щоб до рими – неоанузол.
Далі буде…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698079
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.11.2016
автор: посполитий