Ідемо до цілі, якої не видно,
Здається фантомом вона багатьом,
Як блохи голодні, усілися злидні -
Зігнати не можем уявним хвостом.
Ідемо до цілі, та більш – поодинці,
Слабіють общинно-родинні зв’язки.
Так мало наснаги в окремій стеблинці
І лиш в повноводді - вся сила ріки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698190
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2016
автор: Оксана Дністран