На Площі Величі, на Площі Королів
Угорщина вдивляється історії своїй услід…
Застиглі в віковічній зелені (1) століть,
Стоять титани всіх минулих поколінь.
Хтось з них Геройськи в брані послужив,
Хтось від монголів вміло вборонив,
А хтось зі знівечених вщент людей
По новій карту кроїв тих усіх земель.
Хтось міряв відстані країни по землі
Аж до Хішпаньських океяньських берегів,
А хтось по клаптиках всі аркуші збирав,
І слово, і освіту, і собі, й прийдешнім дав.
І кожен правив сильною правицею й мечем…
Усіх укрив під свою милість віщий Габриель…
Усі стоять тепер в когорті пам’яті одній
Між вишнім Буддхою і Пештом чарівним.
І омивають їхні постаті Дуная широченні води,
Іх полум’я сердець забило термами з глибин,
І цитаделі гір тримають непорушно їхню волю,
Несуть з минулого в віки всю їхню міць надійної руки.
31.10.2016.
(1) Мається на увазі зелений колір пам’ятників угорських Королів на Площі Героїв у Будапешті.
на фото - Архангел Габриель, що вінчає Королівську колонаду вверху.
вірш написаний під враженням нещодавної подорожі до Будапешту 27-31.10.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698201
Рубрика: Ода
дата надходження 02.11.2016
автор: Лєна Дадукевич