C. Есенин. "Не бродить, не мять в кустах багряных" (переклад українською)

По  кущах  вже  не  м'яти  багряних
Лободи  й  не  шукати  слідів.
Із  волоссям-сніпком  вівсяним
Назавжди  ти  пішла  з  моїх  снів.

З  соком  ягід  на  шкірі  червоним
Ти  красива  і  ніжна  була.
Мов  на  обрії  ружа-корона
В  білосніжному  сяйві  цвіла.  

Та  осипались  очі  -  зернята  зів'ялі,
Розчинилось  ім'я,  немов  звук.
Лиш  у  бганках  зім'ятої  шалі
Запах  меду  невинних  рук.

Кошенятко-зоря  умиває
На  даху  свого  рота  тихцем.
Гомін  чую  -  про  тебе  співають
На  воді  стільники  з  вітерцем.

Хай  шепоче  часом  синій  вечір,
Що  була  ти  пісня  й  мрія-сон,
Все  ж,  хто  видумав  гнучкий  твій  стан  і  плечі  -
Світло  дивиться  на  нас  з  ікон.

По  кущах  вже  не  м'яти  багряних
Лободи  й  не  шукати  слідів.
Із  волоссям-сніпком  вівсяним
Назавжди  ти  пішла  з  моїх  снів.

[url="http://www.stihi-rus.ru/1/Esenin/72.htm"][b]Текст  оригіналу[/b][/url]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698254
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 02.11.2016
автор: Роман Селіверстов