можна я доторкнусь до тебе своєю тишею?
повільно поцілую твої очі
хоч плачу сама
і обійму
надміцно
аби розчинитись в тобі
аби поєднались води наших океанів
аби розвіялись вітри наших думок
тільки пологі хвилі наших легень
синхронно накочуватимуться одна на одну
це море найтепліше
я би слухала його тишу вічність
якщо вона справді існує
в ній так багато всього
цілий світ..
і цей світ є ти є ми в нашій спільності
я цілуватиму тебе
мить як в останнє
мить ніби вперше
це і є безкінечність
я люблю тебе..
як би сполохано не кружляли над нами птахи
але ця птаха заспіває лише для тебе
найщирішу зі своїх пісень
і засне у твоєму сні
загорнувшись ледь тихо в серце
нам снитимуть найприємніші сни
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2016
автор: мелодія сонця