Сіро! (плачуть німфи листопадні).
Щось в душі зламалось. Я? - не я?
Обірвалась нитка Аріадні-
понесла буремна течія.
Через ери смутку щастя подих...
Ледь стою - (тримайся!) - ледь стою!
А життя таке - бурхливі води,
як не встоїш - втратиш суть свою.
Зачекай мене. Я буду світлом.
Тільки шлейф сум'яття відірву.
Сам хотів, щоб я тобі розквітла -
Покохай тепер мене нову!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2016
автор: Уляна Яресько