Мудрі казали,
Що треба бути жінкою-мрією,
Рожевою компактною пудреницею,
Такою собі повією,
Ледь недоступною,
Милою і нерозважливою.
Коли ж я здійснювалась -
Природня властивість мрії -
То вивітрювалась,
Неначе протягом
З напарфумованого приміщення.
Тому я вирішила,
Що краще бути
Жінкою-словом.
Так, що мовчиш, що кричиш,
Що вирячаєшся знаками оклику -
Усе з поставою гордої літери "і"
З крапочкою.
Фігурно вимальованою паличками
І дужками,
Щоб мати сміливість тримати спину
Так, щоб лопатки, мов вирізьблені, сплющувались
Як дві півкулі на карті:
Від Арктики й до Антарктики.
Так, щоб ніколи
Через чоловіка не плакати.
Ніколи не плакати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698373
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2016
автор: Sandra CurlyWurly