Снаряди ніч пошматували вщент,
Земля тремтіла злякана, стогнала.
Осколки рясно падали дощем,
Орда залізом землю шпигувала.
Бійці мовчать у повній темноті,
Напружено вслухаючись в розриви.
І моляться щоб ангели, святі,
Від смерті і каліцтва захистили.
Слова молитви щирі і прості,
Ждуть кожного дружина, мати, діти…
Вони хай не відчують біль в житті,
Заради них щоб вижити, вціліти…
Грудки за комір сиплються землі,
В землі спасіння, у її утробі.
Дзижчать осколки наче злі джмелі,
Піт від напруги виступив на лобі.
Спиною чую, як земля тремтить
Я зрісся з нею, серцем відчуваю.
Вона мене сьогодні захистить,
Бо я її від нечисті звільняю.
03. 11. 2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698436
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 03.11.2016
автор: Мирослав Вересюк