Іще не бралося на осінь
І вітровій не калата.
Така глибока неба просинь,
Як зрілий лотос розквіта.
І опускається до ганку,
Під животворні голоси
Коштовна пектораль світанку
В краплинах срібної роси.
Хто рано встане,той і має,
І Бог тому іще дає
Побачити, як світ світає,
Як день грядущий настає.
За виднокраєм серпень косить,
Коса з травою розмовля.
Іще не бралося на осінь,
Та мудрість неба промовля…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698438
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2016
автор: Ніна Третяк