Кохання - це зовсім інші зорі. Кохання не має нічого спільного з бездоганною красою, зовнішністю.
Кохання-це рідність душ . Бо сам Бог посміхається від щастя. Це неможливість прожити хвилини без іншої людини. Життя може обірватися кожної миті. Відкладати на потім поцілунки, обійми, сварки? Смішно. Завтра може не бути.
Кохання - це сварки і сльози. Це не гарно накритий стіл і посмішка після втоми. Турбота - так.
Кохання - це не використання порад з книг і журналів. Кохають-бо ти світ. Для когось. Навіть якщо в тебе втомлений вигляд, безлад в кімнаті. Не треба зупиняти коней зі свіжим манікюром і зачіскою з глянцевого журналу. Не треба посміхатись, коли тебе болить душа.
Кохання-це коли поряд людина. Коли болить душа. Це долоня в долоні, коли не має сили вставати.
Кохання - це усвідомлення щастя, що Бог дарував зустріч. Що Бог дарував разом роки. Місяці. Дні. Хвилини. Миті.
Кохання - це усвідомлення того, що кращих не було і не буде. Кохання - це твій вибір. Хоч весь світ говорить, що ви не пара. Хоч найближчі хочуть вашої розлуки. Кохання - це вміння сказати цілому світу :"Бог подарував мені найкращу людину за всі часи і століття... "
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2016
автор: Відочка Вансель